Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
бібліотеки бібліотеки

Суспільство

Як сільська бібліотека стала освітнім простором. Історія з Полтавщини

Опубліковано

Ще досі думаєте, що в селах лише старі радянські бібліотеки, у яких холодно, нецікаво, куди ходять лише бібліотекарки? А от і ні! В смт Козельщина на Полтавщині стару сільську двоповерхову бібліотеку перетворили на громадський культурно-освітній Smart Простір із урбаністичними можливостями. Тут є і зала для проведення освітніх лекцій та переглядів кінофільмів, і сучасна читальна зала не тільки з українськими, світовими бестселерами, а ще й із вбудованими системами для прослуховування аудіокниг. А найголовніше – усі послуги простору надаються громадянам безкоштовно.   

У приміщення за сучасною адресою смт Козельщина, вул. Остроградського, 79/11 уперше бібліотека переїхала в 1929 році. Під час Другої світової війни Козельщинську районну бібліотеку розгромили й пограбували. Мешканці сіл, аби зберегти бібліотечні книжки, розбирали їх додому, а після звільнення зносили до бібліотек, які починали відроджуватись. У 90-і роки минулого століття для бібліотеки настали важкі часи. Приміщення перестали належним чином опалювати й ремонтувати. Із 1994 року центральний вхід до єдиної в селі бібліотеки було закрито й забито. Зайти до приміщення можна було лише з «чорного» входу. 

У грудні 2019 року Благодійна організація Smart Foundation почала перетворювати приміщення. Після його огляду, окрім запланованих ремонтних робіт, додається низка неочікуваних: ремонт та гідроізоляція даху, укріплення аварійних стін, стелі та перекриття, збільшення рівня потужності електрики в старій проводці, оновлення старого планування з темними коридорами та недекомунізованими портретами на стінах.   

Оновлений громадський культурно-освітній Smart Простір у Козельщині розпочав свою роботу 21 вересня 2020 року.

Перетворення тривали протягом 9 місяців. За цей час вдалося провести зміни, які дійсно вражають. Головний вхід до бібліотеки був не тільки відкритий, а його ще й оснастили зручною навігацією, установили локери, бібліотечну картотеку, стійку адміністратора, повітряну теплову завісу.  

Уже з першого кроку до бібліотеки відвідувачі мають відчути комфорт та безпеку: установлено системи кондиціонування та оновлення повітря, пожежної сигналізації, навігаційної розмітки (стрічки та стрілки, які вказують напрямки руху) та відеоспостереження. Також приміщення бібліотеки обладнали сучасною мультимедійною системою для проведення освітніх кінопоказів та лекцій.

Читайте також: Запрацювала онлайн-бібліотека українських короткометражок

Перший поверх бібліотеки облаштований для людей із особливими потребами: спеціальний вхід із пандусом, розширені входи в кімнати, якісний мультимедійний зв’язок із головною конференц-залою та підготовлена належним чином вбиральня.

В оновлених коридорах – діодні лампи, схожі на ті, які використовують у галереях для експозиційного світла. На заміну комуністичним портретам на стінах на підвісах розмістили виставку «Місто в людях» із портретами та історіями місцевих жителів. У подальшому тут будуть виставки місцевих митців і не тільки.    

В оновленій бібліотеці збережено кілька історичних пам’яток: старовинну ліпнину на вході в приміщення та на стелі в лекційній залі, тавровану цеглу царських часів і дранку на стелі над сходами. 

Громадський культурно-освітній Smart Простір обладнано також зонами для відпочинку та творчості, залами для індивідуальної роботи та роботи в групах, як у будь-якому сучасному коворкінгу в мегаполісі.  У просторі з’явилася дитяча кімната з гральними зонами для маленьких відвідувачів, поряд із якою межує простір для гуртків та позакласних занять. Ще одне нововведення – кімната принт-центру, оснащена багатофункціональним обладнанням, з допомогою якого можна підключитися до принтера й сканера, зробити копії необхідних сторінок книги та роздрукувати потрібні матеріали.

Відтепер користувачі бібліотеки мають затишний куточок для перерви між улюбленими заняттями за філіжанкою кави в Кава-point локації. Вона обладнана необхідними санітарно-технічними приладами й має загальні правила користування, які допомагають простору бути зручним та придатним для всіх відвідувачів.  

Бібліотечне ядро – головна читальна читальна зала, яка після перетворень отримала найбільшу кількість книжкових полиць і стелажів, окремий стенд із бестселерами. Вдалося розширити проходи між стелажами, щоб пересуватися було зручніше та безпечніше. У залі є місця для читання літератури на дивані або на м’якому подіумі, для роботи з книжками за столами, для індивідуальних занять. По периметру всього приміщення встановлені розетки для зарядки ґаджетів. На книжкових полицях розміщені планшети з аудіокнигами та навушниками. У кімнаті встановлена акустична система для фонового легкого музичного супроводу.

На час карантину в просторі введено дотримання безпекових протоколів для протидії розповсюдження COVID-19, зокрема на вході до бібліотеки діє температурний та масковий режими в обов’язковому порядку.

Читайте також Як виглядатиме новий бібліохаб на Нивках в Києві (ФОТО)

Суспільство

У Мринській громаді відновили 155-річний ліцей-мазанку (ВІДЕО)

Опубліковано

Ви знаєте що треба, щоб відновити 155-річну школу? Глина, пісок, солома та багато небайдужих людей! Мешканці Мринської громади на Чернігівщині власним прикладом показують, що об’єднавши зусилля можна повернути за парти 70 дітей та не дати закрити сільську школу. А як їм це вдалось та до чого тут хати-мазанки, дивіться у новому випуску ШоТам!

Три покоління Мринської громади відновлювали місцевий ліцей. Кілька місяців “грузили” глину та мішали солому. Аби малеча Чернігівщини могла навчатися у школі своїх предків. Мешканці села Лихачів бачили, як роблять хати-мазанки, ще у дитинстві.

“Грузити будинки, як у нас говорять у народі – зіштовхувалися і раніше. Але мало ми цим займалися. Тому що на приклад, коли ми були малими дітьми, то ми бачили, як це робили дорослі”, – каже місцева жителька Світлана.

Ніхто із місцевих і не міг уявити, що через 50 років їм доведеться місити глину. Аж поки через повномасштабну війну не постраждала 155-річна школа. Навчальний заклад був в аварійному стані, тож учнів довелося перевезти в інший корпус.

“Приміщення 1927 року і під час бойових дій було пошкоджено дах цієї школи, осипалися стіни”, – каже директорка школи.

Директорка думала, що школу доведеться закрити, адже грошей на ремонт не було. Втім, у мережі випадково прочитала про благодійну програму відновлення громад. Жінка відразу заповнила анкету, але до останнього не вірила, що пройде відбір.

“Я ніколи не думала, я пропрацювала 37 років у школі. І щоб якась сільська школа потрапила під який проєкт. Кажу: “А може це не ми? Може це якась інша школа?” – каже директорка.

На цьому дива не закінчилися, благодійники надали школі можливість зберегти автентику.

“Від початку ми думали відновити її більш сучасними методами. Але наш проєктний менеджер, який відповідав за цей район, запропонував відновити цю школу традиційно за технологією мазанки”, – каже засновник БФ “Сміливі” Віталій Селик.

Не лишилась осторонь проблеми і сільська рада. Надали глину, техніку і всім колективом зібралися на толоку. До відновлення долучилися усі місцеві мешканці села Лихачів. Фермери привезли солому, підприємці надали транспорт. Понад 100 волонтерів місили глину та мастили стіни.

“Оця стіна розпочинаючи з першого кута, це перша стіна, де я працювала. І цю стіну ми зробили за два дні. Але якщо брати загалом, то я працювала навколо всієї школи”, – каже місцева жителька Світлана.

“Так, як я, займався штукатурними роботами, декоративними штукатурними роботами, у свій час. Я запропонував свої послуги: “Давайте зробимо””, – говорить місцевий житель Володимир.

Поки дорослі мазали стіни, школярі взяли до рук фарби. Так спільними зусиллями громади відновили школу, яку ледь не знищили росіяни. А 70 учнів молодших класів торік повернулися за свої шкільні парти.

“У відновленні нашого ліцею займалися декілька поколінь жителів села Лихачів. Це дітки, їхні батьки і навіть бабусі з дідусями, які раніше тут навчалися”, – пояснює сільська голова Людмила Борисова.

Нагадаємо, Василь Стус – заборонений та закатований, але не зламаний (ВІДЕО).

Фото: ШоТам!

Читати далі

Суспільство

Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Опубліковано

Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки Великдень 2024 під Бахмутом. Всі ці душевні традиції, які мають глибокі витоки українського етносу завжди об’єднували кожного з нас. Де б ми не були. У будь-якій частині нашої країни.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Так і саме зараз, львівські десантники продовжують зберігати тепло сімейних традицій та рідного дому.

Виконуючи бойові завдання на Донбасі та стримуючи ворога під Бахмутом, вони знаходять час, щоб написати великодні писанки та згодом передати їх до рідного Львова, у гарнізонний храм Петра і Павла.

Читайте також: Як військовому отримати відпустку закордоном

“Кожна писанка – індивідуальна, адже на них можна побачити: назви підрозділів, в яких проходять службу, символи України, ЗСУ, ДШВ та бригади. Кожен зможе відчути подих єднання через фото, на яких зображено створення цих унікальних писанок”, – повідомили у Генштабі.

Нагадаємо, “Щоденник нареченої Христа”: документальний фільм про черниць зʼявився на Takflix.

Фото: Генштаб ЗСУ

Читати далі

Суспільство

“Щоденник нареченої Христа”: документальний фільм про черниць зʼявився на Takflix

Опубліковано

Фільм Марти Смеречинської побудований на основі дворічних спостережень за життям понад 100 українських дівчат-черниць у сучасному греко-католицькому монастирі на заході України.

Про це повідомило Divoche.media.

Про фільм

Повнометражна стрічка режисерки Марти Смеречинської ґрунтується на дворічних спостереженнях за життям понад сотні українських дівчат-черниць у сучасному греко-католицькому монастирі на заході України. Серед них також була молодша сестра режисерки, Настя. Марта Смеречинська вивчає цю спільноту, взаємодіє з черницями та розвиває нові стосунки із близькою людиною.

Читати також: Послуга ОСББ в Київ Цифровому стала переможницею міжнародної технологічної премії

Фільм “Щоденник нареченої Христа” отримав дві нагороди на фестивалі Ukrainian Doc Preview Docudays UA 2020: East Silver Caravan Award та DOK Leipzig Award. Презентація стрічки відбулася на Marché du Film — Festival de Cannes у рамках секції Cannes Docs. Зараз його можна переглянути у всьому світі з англійськими субтитрами.

Онлайн-кінотеатр Takflix передасть 10% з кожного квитка фонду “Повернись живим”, ще 50% — творцям кіно. Дивитися «Щоденник нареченої Христа» можна тут

Нагадаємо, що в Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць.

Також ми повідомляли, що в Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину.

Фото: Щоденник нареченої Христа

Читати далі